Дослідження обізнаності з мінної безпеки та практики безпечної поведінки серед батьків та дітей 10–17 років

Дослідження проведене Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та дослідницькою компанією Rating Group у межах гуманітарної допомоги ЄС у березні — квітні 2024 року по всій Україні з фокусом на 27 районах, які забруднені вибухонебезпечними предметами.

Результати найбільш комплексного в Україні дослідження обізнаності та поведінкових моделей серед дітей та їхніх батьків засвідчують, що небезпечна поведінка властива хлопцям із громад, території яких заміновано. До групи найвищого ризику прояву небезпечної поведінки щодо ВНП належать хлопці 14–17 років. Зокрема, вони більш самостійні, здебільшого проводить час поза домом і у нових місцях. Загалом діти із сільської місцевості та малозабезпечених родин мають вищий ризик прояву небезпечної поведінки. Дівчата старшого віку за такого ж рівня поінформованості схильні демонструвати більш безпечну поведінку щодо мін та ВНП (48% — низький ризик серед дівчат та 38% — серед хлопців). Група найменшого ризику — це діти віком 10–13 років. Понад 90% опитаних дітей стверджують, що їм розповідали про правила мінної безпеки. Зокрема, найкращу поінформованість та знання правил мінної безпеки продемонстрували діти із Запорізької, Харківської, Херсонської, Донецької й частково Сумської областей. У забруднених мінами та ВНП районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей цей показник нижчий (на рівні, зафіксованому серед опитаних із «незабруднених» територій центру країни). Найгірші результати обізнаності показали діти із західних областей, де й загрози, пов’язані з мінами та ВНП, найнижчі.
 
Ключові фактори, які впливають на дитячу поведінку:

• Дозвілля. Компʼютерні ігри знижують сприйняття мінних ризиків — до ризикованої поведінки більш схильні діти, які багато часу проводять онлайн («сидять у телефонах») або часто грають у комп'ютерні ігри, особливо шутери. Частіше грають у комп’ютерні ігри хлопці, що притуплює відчуття загрози в реальному житті. Водночас діти, які проводять час із родиною, за читанням книг або переглядом фільмів удома, менш схильні до ризикованої поведінки. Попри те що понад 80% опитаних дітей знають про небезпечні місця, де вони можуть натрапити на ВНП, значна частка дітей із «забруднених» районів проводять свій вільний час саме там. Зокрема, діти з високим рівнем ризикованої поведінки на дозвіллі перебувають поруч із водоймами (70%), у лісах, лісосмугах, на полях (70%), гуляють на мостах чи біля них, поблизу залізничних колій, у зруйнованих і покинутих будівлях (близько 50%), на покинутих військових позиціях або біля техніки (30%).
• Формати навчання. Заходи з інформування та уроки із застосуванням принципу навчання через гру (едютеймент) сприяють формуванню безпечної поведінки. Діти, які отримували інформацію про мінну небезпеку з мультфільмів і коміксів ЮНІСЕФ, показали одні з найкращих результатів обізнаності із правилами безпечної поведінки. Наприклад, серед дітей, які переглядали комікси і брошури із завданнями від ЮНІСЕФ, 59% мають низький рівень ризику і лише 9% — високий рівень небезпечної поведінки.
• Залучення батьків. 50% дітей, із якими дорослі неодноразово розмовляли про мінну загрозу, демонструють безпечну поведінку, на відміну від тих дітей, із якими батьки розмовляли рідко (32% — безпечна поведінка) або не розмовляли про це взагалі (31% відповідно).
• Міфи про міни заважають сприймати правила безпечної поведінки. Згідно з результатами якісного етапу дослідження, значна частка дітей вірить у поширені міфи, а саме що не варто використовувати телефон поруч із міною, бо від сигналу вона може здетонувати; що міна з часом деактивується, якщо пролежить у землі кілька років; що можна торкатися розірваного снаряда чи відпрацьованої міни, а також наближатися до протитанкових мін; що мін можна (!) торкатися, але обережно, якщо сапери вже витягли тротил.

Згідно з результатами дослідження, основним джерелом знань про мінну небезпеку для дітей є заклади освіти та батьки. Діти із «забруднених» районів здебільшого отримують таку інформацію під час навчання та від батьків, рятувальників, військових і поліцейських. І якщо дітям молодшого шкільного віку частіше проводять тематичні заняття у школі або вони дізнаються про мінну загрозу від батьків чи з мультфільмів, то старші діти черпають інформацію із соцмереж, інтернет-сайтів, від рятувальників і військових. 




Понад 80% підлітків можуть ідентифікувати вибухонебезпечні предмети. Також діти краще знають (67%) порівняно з їхніми батьками (42%), за яким єдиним номером слід повідомити (101), якщо помітили небезпечний предмет. Показово, що молодші діти найкраще знають цей номер — 101. Однак що стосується попереджувальних знаків про загрозу ВНП поруч, то лише 55% дітей із «забруднених» районів розпізнають біло-червону кіперну стрічку як попереджувальний знак мінної небезпеки, решта не асоціюють її з цієї загрозою, вважаючи, що ця стрічка попереджає та забороняє прохід.



Довідково

ЮНІСЕФ спільно з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством освіти і науки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та партнерами у 2023–2024 роках проінформували про мінну безпеку понад 8 млн українців, а також залучили 1,5 млн дітей та 500 тис. батьків до навчання правил мінної безпеки. Через поведінкові комунікаційні кампанії, інтерактивні заняття у громадах та спеціальні проєкти, як-от мобільні класи безпеки та мультфільми й комікси із псом Патроном, діти, молодь та їхні батьки по всій Україні вивчають правила, які рятують життя. Окрім того, ЮНІСЕФ запустив спеціальний курс про те, як ефективно навчати дітей мінній просвіті, для освітян, рятувальників та представників поліції.

Про дослідження Дослідження обізнаності з мінної безпеки та практики безпечної поведінки серед батьків та дітей 10–17 років проводилося з 16.03.2024 по 25.04.2024. Метою було дослідити рівень обізнаності дітей 10–17 років щодо мінної небезпеки, вміння розпізнати ВНП, а також дізнатися, які формати найкраще працюють у навчанні дітей таких правил і кому вони довіряють найбільше, як дозвілля і медіаспоживання дітей впливає на їхню поведінку щодо ВНП. Окрім того, опитано батьків, які мають дітей віком 10–17 років, з метою визначити їхню роль у формуванні безпечної поведінки дітей та їхній рівень обізнаності з мінною небезпекою.

Загалом опитано 25 500 респондентів (12 750 батьків та 12 750 дітей), включаючи всеукраїнську випадкову вибірку (4 128 респонтентів), яка репрезентативна для сімей з дітьми 10-17 років та бустерну випадкову вибірку (21 372 респондентів), яка репрезентативна для сімей з дітьми 10-17 років для кожного з 27 забруднених районів Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Опитування відбувалось на всіх територіях, окрім тимчасово-окупованих та територій, де на момент опитування відсутній мобільний зв'язок. Дослідницька лабораторія Rating Lab у складі професійних дитячих психологів та експертів із соціальних і поведінкових змін Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) розробила авторський тест на знання правил мінної безпеки та визначення потенційно небезпечної поведінки для дітей 10–17 років. Тест ліг в основу кількісного телефонного опитування батьків та кількісного онлайн-опитування (тестування) дітей. Додатково проведено серію фокус-групових досліджень із дітьми.